ГІД
КИМ СТАТИ:
ЕНЕРГЕТИКА⚡
ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО
Перед кожним старшокласником рано чи пізно постає питання «Ким стати?» І часто під час вибору майбутньої професії молодь керується поширеними стереотипами про те, що всім варто бути айтішниками, юристами чи лікарями. Однак є, наприклад, енергетика, яку називають однією з найперспективніших галузей серед усіх. Platfor.ma спільно з молодіжною організацією «СТАН» за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) розвінчують міфи про професію енергетика та розповідають, де можна здобути профільну освіту, знання яких предметів стане у пригоді та які навички допоможуть пристойно заробляти, обравши цю сферу.
Нам допомогли розібратися
координаторка з проєктної діяльності та доцентка кафедри електропостачання у НУБіП
Вікторія Ковальова
Віктор Каплун
директор Національного університету біоресурсів і природокористування
У деяких університетах можна отримати подвійний диплом. Іноземні виші навчають магістрів за подвійною програмою та видають диплом європейського зразка.
+
Якими є плюси енергетики?
Усвідомлення та уявлення свого майбутнього місця роботи. Студенти бачать свою базову освітню траєкторію та вже на цьому етапі мають уявлення, де вони будуть працювати, яку зарплату та соціальний пакет матимуть. Саме енергетика як базова сфера економіки країни дає таку можливість.
+
Коли компанія закуповує нове обладнання або використовує нові технології, співробітників відправляють у відрядження, щоб його протестувати і навчитися на ньому працювати. Коли General Electric закупив вітряки, профільні фахівці компанії поїхали в Нідерланди вчитися з ними працювати.
+
+
У цю сферу зараз вкладаються чималі гроші — і в Україні, і в світі. Енергія потрібна всім, завжди і всюди, тому держава готова фінансувати навчання майбутніх фахівців.
Енергетика стрімко розвивається та відкриває купу можливостей. Хто проєктуватиме мережу електрозаправок по Україні? А хто буде налагоджувати логістику встановлення сонячних панелей? Очевидно, що частина майбутніх дипломних робіт буде присвячена цим темам.
Вікторія Ковальова
+
Легко працевлаштуватися, адже робочих місць більше, ніж спеціалістів.
Багато компаній відправляють своїх співробітників на навчання за кордон.
+
Скільки можна заробити?
Вікторія Ковальова
Усе залежить від спеціальності, компанії та міста. Стартова зарплата електрика в Маріуполі — 15 тис. грн, у менеджера електромережі — 18 тис. грн, що для Маріуполя досить солідні гроші. Зараз катастрофічно не вистачає людей, і доводиться підвищувати зарплати, щоб люди мали бажання працювати.
Віктор Каплун
Студенти можуть підробляти: пів місяця вчитися, інших пів місяця — працювати. У такому випадку зарплата може бути 10 тис. грн з соціальним пакетом. Але ж це пів ставки для людини, яка ще не є досвідченим фахівцем. Є такі студенти, які суміщають навчання з роботою, отримуючи зарплатню у 15-18 тис. грн. Приблизно така зарплата, я думаю, буде на старті, при першому працевлаштуванні.
Де можна працювати?
Вікторія Ковальова
Після випуску можна працювати в будь-якій енергетичній компанії, на будь-якому промисловому підприємстві або в будь-якій іншій організації, де потрібні фахівці того профілю, за яким отримали освіту. Можна піти до робочої команди на посаду енергетика або електрика. Наприклад, на стадіон. Або на будь-яке будівництво — там є цілі проєктні контори, які працюють над забезпеченням енергетичного живлення хмарочосів. А зараз ще модно, щоб було підсвічування та ресурсоощадні технології.
Віктор Каплун
Це величезний ринок праці. Тут продавці енергії, продавці обладнання, інсталятори. Усе, що стосується монтажу, ремонту, обслуговування, сервісу, проєктування тощо. Нині навіть для того, щоб в кімнаті зробити проводку, треба створити проєкт. І це тільки те коло професій і видів бізнесу, яке лежить на поверхні. Що вже казати про розподілену генерацію, відновлювану енергетику, — можна взагалі подумати про крісло міністра енергетики. Можливостей купа, було б бажання.
Яким має бути енергетик, або хто ці люди, які обирають енергетичні спеціальності
Вікторія Ковальова
Зараз в енергетиці відчувається нестача професійних кадрів – добре підготовлених фахівців з відповідними знаннями та навичками, готових долати сучасні виклики. І студенти добре це усвідомлюють — я бачу, як горять їхні очі.

Найчастіше енергетику обирають ті, хто добре знається на математиці та фізиці. При цьому остання є зовсім не головним предметом — для початку достатньо знати лише закон Ома та два закони Кірхгофа. Ця людина повинна бути наполегливою та розважливою, цікавитися професіями майбутнього та бачити перспективи сектору. Їй важливо довести щось в першу чергу собі, заглибитися в тему й зрозуміти її для себе, інакше буде нецікаво і складно.

Як правило, енергетику обирають ті, хто любить докопатися до суті, адже щоб стати професіоналом в цій сфері, потрібно мати бажання розібратися. А вже з досвідом приходить вміння кинути оком і відразу все зрозуміти. Важливим є почуття гумору, воно часто рятує в кризових ситуаціях. Вміння швидко приймати рішення тут також грає велику роль.
Що варто вміти енергетику
Вікторія Ковальова
Енергетика – дуже перспективна галузь. Тут є інновації, відчутні зміни, ми весь час переймаємо передовий міжнародний досвід.

Майбутній студент енергетичної спеціальності — це людина, яка:
+
вміє логічно мислити
+
володіє базовими вміннями рахувати
володіє англійською мовою
+
опційно, однак бажано і перспективно — має навички програмування
+
вміє працювати в команді
+
Де навчають майбутніх енергетиків?
Симбіоз цих трьох основних спеціальностей закриває компетенції по всіх процесах (виробництво, транспортування й розподіл електричної енергії) і дає можливість підготувати суперфахівця. Теплоенергетика, наприклад, — номер один у генеруючих потужностях. І всі процеси там не відбуваються без автоматики і комп'ютерно інтегрованих технологій.

Комплексну підготовку цих фахівців можуть здійснити такі навчальні заклади:
У нашій країні є кілька університетів з профільними факультетами, де готують спеціалістів за базовими спеціальностями:
Електроенергетика
(електрична інженерія)
Теплоенергетика
Автоматика
5
Одеська політехніка
6
Приазовський державний технічний університет
Харківська політехніка
7
Сумський національний аграрний університет
8
4
Львівська політехніка
3
Київський політехнічний інститут
2
Національний університет біоресурсів і природокористування (зокрема, Навчально-науковий інститут енергетики, інформатики та енергозбереження)
1
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (зокрема, нова кафедра та програма з інженерії відновлюваної енергетики)
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
9
Як вступити
Обов'язковими предметами на ЗНО мають бути математика та українська мова, а третій — будь-який. Можна географію — часто саме з нею і приходять, тому що зазвичай обирають те, що знають. Фізику як обов'язковий третій предмет мають складати ті, хто обирає теплоенергетику.

Усі енергетичні спеціальності підпадають під категорії тих, які підтримує держава. Тому тут є деякі привілеї при вступі. Наприклад, плюсом буде участь в олімпіадах Малої академії наук та призове місце на них — це дає додаткові бали. В НУБіП є також предметна олімпіада, яка додає до +20 балів. Крім того, діє сільський коефіцієнт — вступникам, що зареєстровані в селі, вступний бал збільшується на 5%.
Віктор Каплун
Загалом усе залежить від людини. Тим, хто добре знає математику, найлегше — достатньо скласти ЗНО на середньому рівні, на 130-140 балів. Проте велику роль відіграє мотивація. Якщо людина вмотивована, прийшла і відчула, що це її, то навіть якщо вона не знає математику, вже на третьому курсі може стати відмінником.
Ким стати
Енергетика — величезна галузь. Це не тільки електрика, хоч вона є важливою частиною енергетичної сфери і їй повністю або частково навчають у понад 30 вишах країни. Це ще й гідроенергетика, теплоенергетика, альтернативна енергетика, енергетичне машинобудування, атомна енергетика, енергетика сільськогосподарського виробництва. Якісь напрями більш популярні, а якісь, без перебільшення, — ексклюзивні. Наприклад, ядерну енергетику профільно вивчають у КПІ, а гідроенергетику — в Харківській політехніці.

Залежно від кваліфікації, дипломовані спеціалісти можуть виконувати різні функції та обов'язки. Зокрема, це проєктування енергетичних комплексів і систем, введення в експлуатацію обладнання та контроль його роботи, створення енергетичних пристроїв і приладів, розробка нових методів перетворення енергії, енергетичне оснащення, ремонтні роботи, моніторинг енергетичних систем тощо.

Енергетику можна пов'язати з чим завгодно. Можна бути архітектором і енергетиком, програмістом і енергетиком, екологом і енергетиком. Зараз в енергетичній сфері популярний штучний інтелект, зокрема поширене проєктування «розумних будинків». Сам код для них може написати програміст, але технічне завдання йому ставить електрик.

І тренажери віртуальної реальності — практичне сьогодення, а не далеке майбутнє. Маємо цілу команду професійних програмістів, але вони нічого не можуть зробити без нашого проєктного менеджера, електрика за освітою. Тому якщо ти енергетик і одночасно програміст — то ти зірка у світі енергетики. А якщо, наприклад, обрати допоміжною спеціальністю архітектуру, то можна навіть проєктувати станції. Якщо екологію — розробляти альтернативні джерела енергії. Крім того, тут, як і у будь-якій іншій сфері, цінуються хороші менеджери.

Електрик — це стереотипна назва професії. Багато різних спеціальностей, як от конструктор, розробник електросистем, адміністратор, інженер-консультант, менеджер, архітектор, еколог тощо, звикли називати просто «електрик».

Взагалі, найскладніша робота на станції — це диспетчер. Ця людина сидить у величезній кімнаті з панелями та лампочками, що показують живлення міста або 20 сіл одночасно. Саме диспетчер точно знає, чи є світло на тій чи іншій вулиці, і якщо немає, то в чому причина. Диспетчер визначає, що куди перемкнути, куди та коли відправити бригаду аварійників. Це дуже велика відповідальність. Щоб стати диспетчером, потрібно мати великий досвід, відмінну швидкість реакції, вміти ухвалювати оптимальні рішення з урахуванням безлічі фактів та факторів впливу.

Енергетик-еколог — зараз найбільш перспективна спеціальність. Наші заклади освіти ще не випускають цих фахівців у достатній кількості, тому на них утворюється черга з роботодавців.

Система освіти змінилася. Раніше, щоб отримати спеціальність, потрібно було вчитися п'ять років, а якщо вирішили обрати додаткову — то ще п'ять. Зараз трохи інакше: є базис і надбудови. Базис може бути один, а надбудов багато. Можна отримати базову освіту й 4 роки провчитися на енергетика, а потім робити надбудови по півтора року: програмування, екологія, менеджмент тощо. Ніщо не перешкоджає отримувати відразу навіть дві додаткові спеціальності. Можна йти вузьким коридором, а можна мати масу можливостей.
Вікторія Ковальова
Однак краще обирати першою спеціальністю електрику. Тому що є курси, де ти за 9 місяців можеш вивчити мову програмування, але спеціальність електрика за цей же час не опануєш.
Державне замовлення, або у вас є шанс «вступити на бюджет»
Державі потрібні фахівці для енергетичного сектору, тому в навчальних закладах є багато бюджетних місць. Фіксованої кількості немає, але в середньому це по 100 місць для майбутніх електриків на заклад вищої освіти. Один рік за контрактом коштує 16 тис. грн, проте ймовірність вступити на енергетика на бюджет досить висока.
Віктор Каплун
Очевидно, що краще вчитися на денній формі. Знання на рівному місці не здобуваються і тим паче не засвоюються. Тому потрібно приділяти належну увагу не тільки теорії, а й практиці. Вища освіта — це не лише фахова підготовка, а ще й рівень культури, ерудиція, соціалізація. Якщо на економіста можна вчити дистанційно, то на енергетика — складно. Треба самому побачити, як це все працює, запустити електричний двигун, покрутити прилад тощо.
Що дивитися та вивчати
+
Прочитати книгу лауреата Пулітцерівської премії Річарда Роудса «Енергія. Історія людства»
+
Почитати та подивитися путівник енергією на Землі від TedEd.
+
Подивитися онлайн-курс «Кар'єра в енергетиці – це круто!» від ГО «Центр «Розвиток КСВ», створений за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки.
+
+
Можна ходити в Музей науки на київському ВДНГ або в Експериментаніум, щоб подивитися, помацати та розібратися.
+
Для кращого розуміння професії варто, як мінімум, відвідувати дні відкритих дверей в університетах. Там у лабораторії можна зробити щось своїми руками, а це завжди розуміється та запам'ятовується краще, ніж просто теорія. Тому і лабораторні роботи добре працюють.
Що кажуть випускники
Навчався у Приазовському державному технічному університеті в Маріуполі у 2010-2016 на електроенергетика
Андрій Молчан
Мій батько все життя пропрацював диспетчером на високовольтній підстанції, брат — на заводі електроенергетиком. Це сімейна справа, тож муки вибору професії мене так і не спіткали. Я жодного разу не пошкодував, що обрав саме цей шлях — це неймовірно цікава й потрібна спеціальність, шкода — недооцінена. Без електрики сучасне суспільство було б зовсім іншим. Більшість відкриттів у різних сферах життєдіяльності людини стали можливими завдяки відкриттю електрики та розвитку електроенергетики. Тому мені хотілося бути причетним до чогось такого рушійного, цікаво було розібратися і зрозуміти, як все працює.

На ринку праці великий попит на енергетиків був, є і буде, а ось студентів завжди не вистачає. Тому у мене з самого початку не було упереджень і проблем зі вступом, я знав, що ця професія потрібна. У мене були досить високі показники ЗНО — 180 балів. Але я був не на початку і навіть не в середині списку, тому що тоді на цю спеціальність подавалися абітурієнти з високими балами. Вони розуміли, що за електроенергетикою майбутнє. Зараз, наскільки я знаю, конкуренція не така потужна.

Під час навчання було непросто, але цікаво. Багато нового, але коли починаєш розбиратися, то розумієш, що все можна пояснити і все підпорядковане певним законам. Донині вважаю студентський час найкращим у житті — найпродуктивнішим в плані зростання, розвитку, нарощування соціального капіталу.

Після закінчення навчання я пішов працювати за фахом — на високовольтну підстанцію як релейник. Так склалося, що в енергетиці при пошуку співробітників на підприємство люди часто зверталися на кафедру. Мене порадили, я пройшов співбесіду і влаштувався на роботу. Але мені не вистачало спілкування з людьми, хотілося більше активності і життєвого руху. Тому через якийсь час я влаштувався в університет, з якого випустився. Спочатку мене взяли асистентом на кафедру, потім я продовжив навчання в аспірантурі і роботу викладачем з електроенергетики з великим списком дисциплін. І це все за п'ять років, адже випустився я тільки у 2016-му.

На кафедрі в Маріуполі я займався профорієнтацією та багато спілкувався з майбутніми абітурієнтами. І всім казав, що ніколи не настане час, коли ця спеціальність стане непотрібною. Її особливість в тому, що вона не вузькоспрямована. Навіть якщо життя так повернеться, що потрібно буде піти в іншу сферу, досвід, знання і здібності, здобути в енергетиці, стануть у пригоді будь-де.
Ще у коледжі я особисто для себе вирішила, що буду навчатися на енергетиці. Ця сфера завжди буде актуальною, я це розуміла. Розвиток у ній можуть отримати і чоловіки, і жінки. Попри те, що мені постійно казали «не твоє», я рухалася вперед.

У мене було досить активне студентське життя, я поступово наближалася до своєї мети, здобувала нові перемоги та невпинно розвивалася. Доводила, що це все ж «моє». Бакалаврат та магістратуру я закінчила з червоним дипломом — і пішла працювати на кафедру електроенергетики для підвищення рівня своїх знань та навичок. Там я проводила практику, виконувала обов'язки майстра виробничого навчання, координувала захист дипломних проєктів. Паралельно брала участь у конференціях, де займала призові місця, та перемагала у конкурсах.

Наразі я працюю у ПАТ «Маріупольгаз» на посаді з довгою назвою — «Інженер, зайнятий аналізом обсягів використання природного газу населенням, аналітичної групи служби з контролю за витрачанням природного газу». Зараз дуже зручний час для «модернізації» свого потенціалу, це не може не надихати. Більше ніхто не може казати: «Ти ж дівчина, нащо тобі ця наука? Ти повинна сидіти вдома та няньчити дітлахів». А якщо навіть і кажуть, то гріє підтримка близьких людей та незабутнє відчуття від того, що в тебе вийшло те, чого ти хотіла.

Щоб не «перегорати», не опускати рук, треба повірити у себе. Інакше ніяк. Мені багато разів доводилося «вигризати» перемогу, я б навіть сказала — виривати її з рук.
Денна Золоткова
Навчалася на енергетичному факультеті Приазовського державного технічного університету у 2016–2021 роках за фахом «Промислова теплова енергетика — енергетичний менеджмент»
Даний матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) та грантової ініціативи «Молода енергія». Погляди авторів не обов`язково відображають позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів.